ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

Подібного звірства,людської біди

На білому світі,мабуть,не знайти,

Як зірваний колос полягли вони.

А їм лиш хотілось діждатись весни...

Діждатися хліба-щасливу ту мить,

І там,серед поля,навіки спочить.

Кожен народ має свої традиції, історію, пам’ять. Минуло багато років від часу тієї страшної трагедії Голодомору 1932-1933 років. Ця тема не може бути байдужою для кожного з нас.

Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодомором,загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя. Щороку, у четверту суботу листопада, Україна і світ вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

У школах Ходорівської ОТГ учні та вчителі вшанували пам'ять невинно убієнних у 1932-33 роках, провівши годину скорботи "На вікні свіча миготіла...‘‘, радіолінійку - реквієм “Пам'ять - вічна”, театральну композицію “Горить свіча...А може , то Душа？” , лінійку-реквієм вшанування пам'яті жертв Голодомору "Пам'ять про безіменно загиблих кличе живих",годину-реквієм "Горить свіча і пам'яті сльоза",провели “Уроки пам'яті”, урок "Голодний дух", учні переглянули відеоролики та відеофрагменти, долучились до акції «Незабудка пам’яті».

28 листопада, рівно о 16-й годині, учні та педагоги приєдналися до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті усім померлим від голоду» Свічка, що мерехтить у вікні-це традиція,яка важлива не лише для пам'яті про Голодомор,а єднає нас, творить націю і робить сильнішими. Голодомор в Україні: говоримо сьогодні, пам'ятаємо завжди!

Схиліться!Свічку запаліть...

Хто у молитві, хто у серці чуйте,

Як кам’яніє краю біль століть.

Навіки до тридцятих ми прикуті!!!