І горить свіча пам'яті

"Згадайте нас - бо ми колись жили. Зроніть сльозу і хай не згасне свічка! Ми в цій землі житами проросли, Щоб голоду не знали люди вічно."

З метою вшанування пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років у школах Ходорівської ОТГ до Дня пам’яті жертв Голодомору було проведено інформаційно-просвітницькі заходи. У шкільних бібліотеках організовано виставки фотоматеріалів та публіцистичної літератури «І пам’яті свіча не згасне…», проведені виховні заходи,класні години та виставки малюнків.

Пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Читаємо – і здригаємося від жаху. Особливо вражають ті сторінки, на яких викарбувано слова про голод.Поезії про наслідки голодомору змінювалися історичними екскурсами та візуальним рядом про пам'ятники жертвам голодомору в Україні та за її межами.Присутні пом'янули хвилиною мовчання усіх, хто поліг від страшного голоду 1932-33 років.

Відеоматеріали допомогли дітям зрозуміти ті історичні роки, щиро і проникливо перейнятися сумною долею українців. Помолилися за душі померлих, запалили свічки і долучилися до акції «Незабудка пам’яті».

А 23 листопада рівно о 16-й годині приєдналися до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті усім померлим від голоду». Запалена свіча символізувала маленький вогник, як спомин про тих, хто помер страшною смертю.

Бережімо пам'ять про минуле, уміймо співпереживати і відчуваймо свою причетність до історії України.